ВО "Свобода"

ENG

24 січня 2011
Заява Луганського обласного тимчасового комітету ВО "Свобода" стосовно утисків українських культурно-освітніх та політичних інституцій у Росії
Заява Луганського обласного тимчасового комітету ВО "Свобода" стосовно утисків українських культурно-освітніх та політичних інституцій у Росії

Як відомо, історичні та етнічні території розселення українців не збігаються з нинішніми кордонами української держави. Мільйони наших братів і сестер мешкають на територіях Білорусі та Російської Федерації. І вони потребують не уявної і декларативної, а конкретної і нагальної допомоги з Великої України, аби мати змогу жити повноцінним українським життям, спілкуватися рідною мовою, навчати нею дітей, читати українську книгу, дивитися рідною мовою телебачення. Це завдання української держави. І якби при владі були українські націоналісти, воно б так і було. Але на сьогодні українці в Росії кинуті напризволяще і фактично зраджені тією п'ятою колоною, що захопила владу у Києві.

Тим не менше, українські націоналісти роблять усе від них залежне аби спонукати кволу "українську" владу бодай до якихось дій по захисту співвітчизників за кордоном.

Так, 24 січня 2011 року у столиці України ВО "Свобода" провело пікет біля МЗС з вимогою проводити симетричну політику стосовно російських культурно-освітніх установ в Україні. Це була відповідь на нещодавні події стосовно Бібліотеки української літератури у Москві та намірів тамтешньої влади ліквідувати через кишенькові суди Українську національно-культурну автономію та Об"єднання українців Росії.

Луганщина є найсхіднішим регіоном України, а тому за логікою географії саме наша область повинна бути форпостом для поширення української ідеї на території Росії, де мешкають етнічні українці. Саме тому Луганська "Свобода" глибоко обурена ситуацією, яка склалась в РФ. Російська влада, побачивши, що до влади в Україні прийшли ті, хто не буде захищати українців не всередині України, ані поза її межами, вирішила остаточно знищити все українське в Росії. Хоча не треба бути наївним, вважаючи, що в Росії до цього часу українські організації діяли вільно і без обмежень, але діяли, і підтримували ті вогнища українського духу, що жевріли на території РФ.

Луганські свободівці внесли і свій внесок у справу допомоги своїм братам у Росії. Так, ще влітку минулого року, на прохання про допомогу від Іркутської міської суспільної організації Український культурний центр "Дніпро", луганчани відправили до Іркутська україномовні книжки і підручники, але чомусь вони не дійшли до адресата і загубились у російських прикордонників.

Слід зазначити що на території Росії за даними офіційного перепису населення 1989 року проживає - 4 млн. 362 тис. 872 українців та українок. На це населення діє лише 8 українських шкіл, про якість викладання історії та мови можна лише здогадуватись. Жодна українська організація в Росії, не діяла поза законом, не виголошувала сепаратистських заяв, як це роблять російські організації в Україні.

Після закриття Української національно-культурної автономії у Росії, шовіністична російська влада "поклала око" на Українську бібліотеку в Москві. Українське МЗС, безмежно довіряючи заявам російської влади, заявило, що бібліотека працює. Так, вона дійсно працює, але з неї вилучили усі книги зі словом "націоналізм", вилучили комп'ютерні сервери, побили директора, і з барського плеча дозволили працювати.

Отже, симетричною відповіддю української влади, повинно була стати заборона російських об'єднань, які порушують законодавство України, тобто всіх. Для прикладу можна навести "виставку жертв ОУН ‒УПА "Волинська різня", організатором якої був нардеп від ПР Колісніченко, голова організації "Русскоязичная Украина". Від виставки відхрестились навіть самі поляки. Натомість теперішня влада ставить на керівні посади російських шовіністів, як то Табачника та Ірину Зайцеву, яку призначили на посаду голови Українського центру оцінювання якості освіти. До цього, ця пані була депутатом Луганської облради і керівником організації "Луганский областной русский центр". Про її погляди свідчить промова до голови Луганської обласної ради, від 29 травня 2008 року, яку вона почала такими словами: "Общеизвестный факт, что украинский национализм сегодня поднял голову и чётким фашистским шагом шествует по сегодняшней Украине".

Чи будуть люди з такими поглядами опікуватися інтересами російських українців? Чи будуть вони обстоювати національні інтереси всередині країни?

Питання риторичні.

Луганський тимчасовий комітет ВО "Свобода" вимагає від президента, уряду та правоохоронних органів захистити українців за кордоном і звернути увагу на шовіністичні російські організації як-то "Луганский областной русский центр", заборонивши їхню діяльність. В іншому випадку луганські свободівці залишають за собою право пікетувати згадану установу і домагатися її закриття у судовому порядку.

Прес-служба Луганської обласної організації ВО "Свобода"