ВО "Свобода"

ENG

7 серпня 2016
Тарас Попов: "Думка Луганської "Свободи" щодо замаху на луганського колаборанта Плотніцкого"
Тарас Попов: "Думка Луганської "Свободи" щодо замаху на луганського колаборанта Плотніцкого"

Замах на головного колаборанта Луганщини Плотніцкого, безперечно, викликав багато позитивних емоцій у луганців, особливо у тих хто, був вимушений покинути свій дім через тимчасову окупацію. Але залишаються питання: хто здійснив замах на Плотніцкого та чи вигідна його ліквідація Україні?

Звичайно, у замаху ворожі інформаційні ресурси звинувачують Україну, але подивимось на внутрішньополітичну ситуацію на окупованій частині Луганщини.

1) Сепаратисти сепаратистів. Після вересня 2014, коли за домовленостями визначилась лінія розмежування, в "ЛНР" почались внутрішні проблеми, стали з'являтися "сепаратистські" псевдореспубліки в самій "ЛНР". Умовно окупована територія Луганщини поділялась на "ЛНР", яка контролювала Луганськ та околиці; Стаханівський конгломерат - міста Кадіївка (кол. Стаханов), Алчевськ і Брянка, які контролювали спочатку банди Мозгового, який вже намагався утворити "Сєвєродонєцкую республіку", але після визволення міста втік у Кадіївку, а після вбивства Мозгового "сепаратистів" очолив Дрьомов, якого теж убили; Сорокінський район (кол. Краснодонський), який контролювали місцеві бойовики; Довжанський район (кол. Свердловський), що також жив окремо від всієї псевдореспубліки; м. Хрустальне (кол. Красний Луч), яке було поділено мінімум на чотири зони впливу: "ЛНР", росіяни, "казачкі" та місцеві бандити/влада.

Така роздробленість не влаштовувала Плотніцкого, бо великі гроші, зокрема вугільні, йшли повз його кишень. Почалась місцева війни і "централізація влади". За допомогою російського спецназу та власних сил йому до кінця 2015 вдалось більш-менш підпорядкувати собі всі окуповані території Луганщини. Були вбиті командири "батальйонів", опозиційні до Плотніцкого: "Бетмен" - підірвали машину в Лутугіному, Мозговий - підірвали в Кадіївці, Дрьомов - убили на власному весіллі, а місцеві сили на Сорокінщині оточили російські спецвійська, і кого розстріляли, інших розпустили по домівках. Усі ці смерті в інформаційному полі "вішали" на українські ДРГ, хоча в самій "ЛНР" всі знали, хто за ними стоїть, а прихильників у цих "командирів" було вдосталь. Машина Плотніцкого була підірвана так само, як він підірвав "Бетмена", Мозгового і Дрьомова, що дуже символічно.

2) Економічний фактор. Від самого початку війни весь бізнес на Луганщині почали перерозподіляти між новими господарями життя. Плотніцкій одразу відхопив собі мережу магазинів "АТБ", переназвав їх "народними" і почав заробляти гроші. Луганський Епіцентр був відданий "казакам" і отримав назву "Казачий". Окуповану Луганщину розкрадали як могли, вивозячи все в Росію. Але була боротьба за гроші місцевого населення. В Луганську є версія, що коли в мережі магазинів Плотніцкого падала виручка - починались обстріли Станиці, з якої везли дешеві продукти та городину, і людям знову доводилося купляти удвічі-втричі дорожче в "народних" магазинах. Проте за останні два тижні відбулись іще дві події, які для України були непомітні. Спочатку Плотніцкій відібрав центральний ринок Луганська у його власників, які після цього несподівано померли, і передав в управління чоловіку рідної сестри. Потім за тиждень на східних кварталах Луганська вщент згорає великий магазин "Окей", що стоїть за 50 метрів від "народного" магазина Плотніцкого.

3) Російський слід. Те, що Плотніцкій не подобався Москві, було відомо ще з 2015 року, давно лунали чутки що Путін буде його міняти. Вже тиждень на ворожих сайтах ширились чутки, що Україна направила 600 (!) диверсантів для знищення верхівки "ЛНР". Одже, або Плотніцкого прибрали як відпрацьований матеріал, або замах використають як привід для наступу, або Плотніцкого пов'язують із заарештованим Єфремовим.

Але чи вигідна ймовірна смерть Плотніцкого для України? Ідеологічно - так. Знищено лідера луганських колаборантів - ворога Української держави. Але практично… Плотніцкій - не великого розуму людина, якій вдалось своєю жадібністю і амбіціями налаштувати проти ідеї "Новоросії" безліч її прихильників, деморалізувати велику кількість ідейних "русскоміровцев" (вбивствами лідерів бойовиків). Через корупцію і грабунок мешканці окупованої Луганщини все більше стають прихильниками повернення української влади. Навіщо Україні прибирати такого "чудового і зручного" для нас керівника "ЛНР", який багато робить для повернення окупованих земель Україні?

Таким чином, враховуючи усі гріхи Плотніцкого перед бойовиками і російськими кураторами та відносну зручність для України, можна припустити, що вірогідніше за все, замах було скоєно або місцевими бойовиками/опозиціонерами, або російськими спецслужбами. Врешті-решт, дай Боже, це призведе до швидшого звільнення Луганщини від російських окупантів.

Тарас Попов, заступник Луганського обласного голови з воєнних питань