ВО "Свобода"

ENG

3 червня 2016
Націоналістичне підпілля Луганщини - 6. Група "Марківка". Діяльність націоналістів на кордоні з Росією
Націоналістичне підпілля Луганщини - 6. Група "Марківка". Діяльність націоналістів на кордоні з Росією

Окрім чотирьох підпільних свободівських груп, на окупованій території Луганщини існувала окрема група під умовною назвою "Марківка". Нею керував член луганського обласного комітету ВО "Свобода" Юрій Дорошенко. Специфіка роботи полягала в тому, що розвідувальну інформацію агентура приносила з прикордонної до РФ території. Ця інформація та аналіз переміщення підрозділів армії РФ на кордоні з Україною були вкрай важливими в контексті реагування на можливі військові виклики. Всю зібрану інформацію ми передавали нашій розвідці та штабу АТО.

"Прикордонні райони Луганщини мають свою специфіку. Багато місцевих мешканців заробляють на контрабанді з Російською Федерацією. В кінці червня 2014 року нам стало відомо, що російські прикордонники та ФСБ намагалися завербувати чи не кожного українського контрабандиста. Це люди, які постійно перетинають кордон, а отже обізнані про розміщення українських підрозділів та мають змогу передавати відповідну інформацію на території РФ. Також ефесбешників вкрай цікавили детальні карти прикордонних районів Луганщини і соціально-політична ситуація там. Усю цю інформацію ми отримували від тих самих контрабандистів, які самі вийшли на наші свободівські структури (зокрема і штаб підпілля) і почали надавати відповідну інформацію з російського боку. Отже, розширення мережі на прикордонні стало одним із пріоритетних напрямків діяльності нашого штабу. Неодноразово ми отримували інформацію про пересування вздовж кордону військових частин ворога", - розповідає заступник голови Луганської обласної організації ВО "Свобода", член штабу підпілля Луганщини Тарас Попов.

Робота на вільній території вимагала не меншої конспірації, ніж на окупованій. На той час ніхто не мав навіть здогадатися про існування таких націоналістичних структур на Марківщині та в інших районах області. Більшість людей, які погодилися співпрацювати з нами, не були свободівцями. Це мало позитивні наслідки - ніхто не міг запідозрити їх у співпраці з націоналістами. Деякі з наших агентів при виїзді на територію РФ чіпляли на машини "ґєорґієвскіє лєнти".

"Російські спецслужби неодноразово намагалися розхитати обстановку в прикордонних районах, оскільки їм не вдалося провести тут псевдореферендум. СБУ здійснювала профілактичні заходи, а нещодавно виявила і затримала трьох агентів ФСБ, завербованих у 2014-2015 роках. Один із них - марківський контрабандист, інші - комуністи. 2014 року було важливо підтримати військових на території Марківщини і суміжних прикордонних районах та збалансувати суспільно-політичну ситуацію. Керівництво партії одразу відреагувало на наші пропозиції та відрядило наших народних депутатів. Вони приїжджали як до військових, так і спілкувались із населенням. Окрім волонтерської допомоги, важливо було підняти моральний дух військовикам, показати, що вони потрібні країні, а мета їхнього перебування тут є вкрай важливою. З боку обласної організації також надавалася гуманітарна допомога. Одно разу на зустрічі голова РДА зазначив, що у місцевої адміністрації немає українських прапорів, і на серпневі свята немає чого вивішувати в селах та на вулицях. Ми закупили 50 державних стягів і передали в Марківську адміністрацію. День прапора та День незалежності 2014 року Марківщина зустріла жовто-блакитною. У місцевих мешканців, які раніше бачили здебільшого триколори, почався процес ідентифікації себе як частини України, яка їх захищає. 10 серпня 2014 року від російської міни загинули чотири прикордонники-марківчани. Для всього району це стало трагедією. Люди усвідомили, що вчорашні "брати", як росіян сприймала більшість населення Марківщини, є ворогами. Тепер те, про що націоналісти говорили роками до війни (про неминучість війни і потребу до неї готуватися), почали сприймати не в штики, а з розумінням і жалем про втрачений час і життя наших хлопців", - згадує Юрій Дорошенко.

Голова Луганської обласної організації ВО "Свобода" (голова штабу підпілля) Артем Заіка наголошує: "Під час війни з Росією ми разом із народними депутатами-свободівцями часто відвідували Луганщину, зокрема і з волонтерською метою. Зрозуміло, що по дорозі в прифронтове Щастя ми переважно відвідували Сватове та Старобільськ, проте з вільних територій Марківщина стала єдиною територією, яку відвідало за такий малий час стільки парламентарів-націоналістів разом із нами. І це не випадково. Ми усвідомлювали важливість цих територій і збереження їхньої прихильності до України. Так, Марківку відвідали депутати-свободівці: Олексій Фурман, Михайло Головко, Ігор Мірошниченко, заступник голови партії з військових питань Юрій Сиротюк та головний редактор свободівського часопису Галина Чорна. Обласне керівництво "Свободи" відвідувало Марківку регулярно. За весь час ми передали допомоги Марківському військкомату на близько 6, 5 тис. доларів (70 000 грн). Допомога спрямовувалася на підтримку проукраїнських міліарних формувань, які мали стабілізувати ситуацію в районах. Окрім цього, ми допомагали дніпровським десантникам, що обороняли кордон у Марківському районі. Наші депутати передали їм допомоги на близько 10 тис. доларів. Завдяки набутим контактам із українськими військовими формуваннями нам вдалося безперешкодно здійснити операцію з переправою декількох наших бійців з території РФ, які перейшли кордон в Довжанському (колишня назва Свердловський) районі. Хлопцям, серед яких були і травмовані, вдалось уникнути полону".

"Від Троїцького до Біловодська всі ці прикордонні райони мають стати захистом нашої землі від російської експансії. Ця східна брама України має бути на замку для нашого одвічного московського ворога. Це неможливо, поки половина населення працює на території того самого ворога і завдячує йому своїм існуванням. Східна брама буде надійною не тільки тоді, коли там перебуватиме велике армійське формування, а коли в районах будуть сприятливі соціальні умови життя. Тоді місцеві україномовні мешканці будуть самі прагнути захищати нашу територію і перші стануть на захист України. Варто зазначити, що переважну більшість прикордонників набирають із місцевого населення. Ярослав Стецько в своїй роботі "Дві революції" зазначав, що націоналізм має бути соціальним, бо голодний та принижений не буде так само завзято захищати свою землю, як соціально захищений громадянин - патріот своєї малої батьківщини та України в цілому. Тому міцність брами залежатиме від двох аспектів: патріотизму та загального соціального статку в цих районах - тобто при пануванні ідеології соціального націоналізму, який сповідує ВО "Свобода". А ці території вкрай сприятливі для поширення нашої ідеології. Для цих районів має існувати окрема державна програма розвитку з відновленням соціальної інфраструктури, господарського та економічного потенціалу. Прикордонники є важливим елементом захисту наших кордонів, тому ми неодноразово зустрічалися з ними в Марківці. Загибель чотирьох із них у серпні 2014 року стала трагедією", - зазначає Тарас Попов.

Декомунізація стала пріоритетом націоналістів на вільній Луганщині в 2014-2015 роках. Важливо усвідомлювати, що лєніни є прикордонними стовпцями для російської ідеології. Там, де є Лєнін, обов'язково будуть сепаратисти. Така суть цієї особистості. Знищення монументальних наслідків совєцької окупації сприятиме культурно-ментальному очищенню української національної свідомості. А це врешті-решт призведе і до соціально-економічного розвитку. Лєніни падали там, де були свободівці.

Далі буде…

Богдан Савур