ВО "Свобода"

ENG

23 травня 2016
Націоналістичне підпілля Луганщини - 5. Група "Південь". Підпілля у Хрустальному
Націоналістичне підпілля Луганщини - 5. Група "Південь". Підпілля у Хрустальному

Місто Хрустальне (колишній Красний Луч) - одне з базових міст для російських окупаційних військ на Луганщині. Через місто проходять всі головні траси на Донеччину і на Луганськ. Маючи групу націоналістів-підпільників у цьому місті, "Свобода" мала змогу контролювати тилове переміщення більшості окупаційних військ!

На початку війни з Московією ми мали своїх агентів у всіх містах окупованої Луганщини. З часом мережу довелось укрупнювати, деяких людей виводити на українську територію. Так сталося з Сорокиним (колишня назва Краснодон) і Довжанськом (колишня назва Свердловськ) - до вересня 2014 року в цих містах у нас були свої агенти. Це прикордонні міста, і всі колони, які заходили на Луганщину з боку РФ, йшли дорогами цих міст. Через наших підпільників ми отримували достатньо точну інформацію щодо кількості та різновидів техніки, що входить, і орієнтовну кількість живої сили противника. Це було важливо, оскільки, повідомляючи в штаб АТО та СБУ цю інформацію, ми доповнювали загальну картину ворожих переміщень на окупованій території Луганщини. Як правило, про те, що колона зайшла, в нашій розвідці знали, але щодо кількості та різновидів цієї техніки - ні. Тому в приватних розмовах силовики визнавали важливість нашої інформації.

Проте врешті-решт усі колони росіян опинялися або проходили повз Хрустальний і рушали в Сніжне, Донецьк чи Луганськ. Тому Хрустальний став одним із ключових міст для роботи нашого підпілля. Там працювало чи не найбільше наших агентів. Частина з них вивчали соціально-політичну ситуацію в місті, а зібрану інформацію передавали в штаб для аналізу. В результаті цієї роботи ми мали повну картину про розподіл зон впливу в місті. У жовтні 2014-го місто було фактично розділено на 4 частини: "ополченці" (місцеві бандити та колаборанти), "казачкі" (переважно росіяни), російська армія та підрозділи "ЛНР". У серпні в місто зайшла "чорна сотня" - невідоме банд формування, яке нікому не підпорядковувалося. Між цими угрупування постійно відбувалися конфлікти, зокрема і збройні. Всі ці злочинці намагалися перерозподілити місцевий бізнес, копанки та шахти, інші виробничі потужності міста. В січні 2015-го на прохання розвідки СБУ ми сформулювали повну картину в місті. Зокрема, ми передали інформацію про місце розташування десяти штабів окупантів та про те, який із них кому належить. До того ж, передано відомості про місце базування техніки та живої сили супротивника. Загалом на той час у місті перебувало близько дев'яти тисяч військ (сукупна кількість всіх окупаційних підрозділів та банд) та близько 700 одиниць техніки. Також у районі міста на базі шахт було розгорнуто військові шпиталі, неподалік міста почав працювати тренувальний військовий табір окупантів.

"Одного разу, ще на початку військового протистояння, один із наших агентів зателефонував по "Скайпу" з черговою доповіддю про колону військової техніки, що зайшла в місто. Інформація була досить загальною, тому він запросив у штабу підпілля докладну підбірку зображення військової техніки армії РФ. Наступного дня ми зібрали всі данні, всі зображення техніки РФ. Вирішили відправити цю добірку всій нашій підпільній мережі в області. Вже наступну доповідь ми отримали надзвичайно детальну. За розповіддю одного з наших агентів, вночі вони рахують кількість техніки, що рухається на звук. По звуку навіть навчилися визначати, яка саме йде техніка. На вересень 2015 року російські війська трохи змінили тактику перекидання техніки: тепер вона йшла не в одній колоні, а по 2-4 машини з інтервалом у 20-30 хвилин", - розповідає Тарас Попов (член штабу підпілля).

"При наступі наших військ на Красний Луч наша агентурна мережа чекала на наших військових для допомоги їм на місці у виявлені та ліквідації місцевих калаборантів у місті. Коли наші війська підійшли до Міусінська один з наших агентів зі своєї спостережної позиції слідкував за нашими військовими у бінокль. Географічно вони перебували в низині щодо Хрустального. Наші агенти в місті вирішили відслідковувати ситуацію по всьому місту, і виявили переміщення артилерії та реактивних систем на край міста. Проаналізувавши отримані дані в штабі, ми виявили намір окупантів знищити наше угрупування в Міусінську. Ми одразу попередили в штаб АТО про наше припущення. Як виявилося, ми були праві, і генерали, на щастя, відреагували на наше повідомлення. Хлопців було врятовано. На жаль, тоді наш наступ захлинувся і наша мережа продовжила працювати в підпіллі", - згадує Артем Заіка (керівник штабу підпілля).

З початку 2015 року наші зв'язки зі штабом АТО, зокрема з Віктором Ч. були фактично обірвані з його ініціативи. Можливо, змінилася мета воєнних дій і вже не стояло завдань перемагати, а лише стримувати. На той час контакти підтримувалися лише з розвідкою СБУ.

Про те, що готується "дебальцевський котел", ми знали за 5 днів до початку наступу російських військ, саме завдяки нашій мережі в Хрустальному. Ми отримали тривожні дані про те, що практично всі війська, які базувалися в місті, з усією технікою вирушили в бік Дебальцевого. Це було близько 9-ти тисяч військ та 400 одиниць техніки.

Окремим важливим напрямком роботи підпілля у Хрустальному було виявлення пересування посадовців "ЛНР" на території України. "За весь час близько десятка "високопосадовців ЛНР" виїздили на територію України. Наші агенти дізнавалися про це: про точний маршрут, де саме особа виїде, яким транспортом - аж до номерів машин злочинців. 2015 року ми плідно влаштували роботу штабу на новому рівні. Керівники штабу підпілля були помічниками тодішнього нардепа від ВО "Свобода" Т.Осауленка - Тарас Попов та Артем Заіка. Вони отримували інформацію від агентури в Хрустальному і оперативно передавали Осауленку. Своєю чергою, нардеп передавав її високопосадовцям у спецслужбах України. Ми не мали особливої довіри до луганських представників силових органів, тому дублювали інформацію про переміщення колаборантів у Київ - центральним управлінням силових відомств. Паралельно ми дублювали цю інформацію, нашій контррозвідці на місті та, за потреби, нашим свободівцям-військовим (якщо вони перебували в районі, де очікували колаборанта). Для прикладу, так за нашим сприянням було затримано "заступника начальника міліції ЛНР в Хрустальному" - Стєбловського М.О., який збирався виїхати в Європу, виявлено державного службовця в Київі - Калєнцова О.Г, брат якого був правою рукою Козиціна, та інших. На жаль, не завжди злочинців було покарано.

Історія формування націоналістичного осередку в Хрустальному почалося 2012 року, коли у 108-му окрузі (Хрустальний) балотувався Артем Заіка. Того ж року шахтарське місто відвідали депутати-свободівці Андрій Мохник, Ігор Мірошниченко та провідник "Свободи" Олег Тягнибок. Ці візити не минули даремно і дали поштовх до виникнення у 2014 році одного з найдієвіших націоналістичних підпільних рухів на Луганщині.

Далі буде…

Богдан Савур